На мої подерті босі ноги.
І на маки, на волошки сині
Осідає курява з дороги.
І в такій далекій далечіні
Торохтить розбитий віз дитинства.
…Вже й з полудня сонце повернуло.
…Вже й під колискову материнську
Дітвора моя на ніч поснула.
На шляху Чумацькому величні
Зорі, наче спільники моргають.
А згадки у тиші опівнічній
Душу дивним світлом причащають.
1989 рік
Комментарий автора: Цей вірш - написаний давно, у 1989 році. Але він мені дорогий, і тому мені дуже хочеться поділитися ним з вами, дорогі читачі. Можливо комусь із вас він допоможе повернутися у своє далеке дитинство.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Я так часто згадую той час ,дуже хотілося б ,щоб той час повернувся який він дорогий для мене. Нас розділив океан.Надія на зустріч -небо.
м. Луцьк Томка В.
2005-09-13 10:10:20
Я так часто згадую той час ,дуже хотілося б ,щоб той час повернувся який він дорогий для мене. Нас розділив океан.Надія на зустріч -небо. Комментарий автора: І я також. Ніщо напевно не зітре його з моєї пам'яті. Я дякую Богові і тобі також, що той час був у нашому житті.
Крижановская Лидия Н
2005-09-22 14:51:24
Это очень серйозно.Вспоминать детство.Вспоминайте наставников Ваших.Благодарю за память о моей деревне и моей незабуваемой семье. Комментарий автора: Дякую Лідочка за відгук. Стільки доброго, світлого та радісно у моєму житті було звязано з твоїм селом, що забути його неможливо, як і дитинства.
Открой свое сердце. - Анатолий Бляшук Люди сегодня впадают в две крайности. Первая – они отрицают существование Бога, а вторая, они обвиняют Бога во всех своих проблемах.
Мне не раз приходилось слышать от людей жалобы на то, что Бог где-то не сохранил их ребенка, кому-то не помог в жизни, в бизнесе, в семье, и т. п. И все эти люди действительно были обижены на Бога. Но у меня к ним есть тоже несколько вопросов: просили ли вы Бога, чтоб Он хранил ваших детей, чтоб Он благословлял ваш бизнес, ваши семьи…? Почему вы думаете, что Бог должен все это делать автоматически? Вы ведь не заключали с Ним ни какого соглашения, и не подписывали ни какого контракта. Вы не можете господствовать над Богом. Вы даже не можете господствовать над своей жизнью. Часто ли вы благодарите Его за то, что встали с постели, за то, что можете сегодня работать своими руками и обеспечивать свои семьи. Ходите ли вы Его путями…? Если нет, тогда и не спрашивайте, почему Бог не делает то-то и то-то в вашей жизни. Для начала вам нужно Его впустить в свою жизнь….