Новоднение наводняло водою, безумием...Безумие полное слез неуслашанных...Кто-то спешил, убегая страхом укатанный...Кому-то казалось - это конец, оборвана жизни струна...Судьбы людей измерены одним испытанием...
- Зачем? Я ведь не искала величия. Я ведь хотела быть, как все. Быть не хуже. Я пошла вслед бегущих однажды. Но ведь я шла медленно, долго училась стелиться...
- Ты пала, ты утонула в гордыне своей. Но, твое падение, лишь Моя милость. К тем, кто увидев ,не пойдет вслед бегущих за похотями...
- Но, Ты жесток, Ты не милосерден....
- Я был рядом даже в твоем падении...
Она думала, что матерей слезы никогда не будут услышаны...Сколько можно стучать в сердца огрубевшие? Сколько можно трубить к тем, кто давно погряз в потоках извращений..?
Упала слеза...
Разлились реки...
Вышли из берегов...
Сливалось все в одну массу, массу бесформенную, в ту, из которой слеплены. Но возомнившие, правящие посредством тьмы, не любящие дня, теряли...Теряли миллионы мгновений, попыток улучшить, изменить, сделать мир светлее. Но были ли они здравы, напиваясь допьяна..?
Еще упала с неба слеза...
Реки покрыли дома и превратились в озера отмщения, боли...
Сокольников Олег,
Украина
Если будем извлекать драгоценное даже из ничтожного - станем, как Его уста... сайт автора:личная страница
Прочитано 4638 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
